12.06.2015 Волонтери отримують заслужені нагороди
12.06.2015 Волонтери отримують заслужені нагороди

Нагороди знайшли свого героя


Володимир Добровольський ніколи не чекав ні визнання, ні нагород — він просто робить свою справу. Нагороди самі знайшли його. Першу медаль від Всеукраїнського об’єднання «Країна» «За оборону рідної держави» отримав 3 березня 2015 року з рук начальника УМВС України у Волинській області Петра Шпиги.


29 березня митрополит Луцький і Волинський Михаїл із благословення Патріарха Філарета вручив йому медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України». Перед врученням владика нагадав слова з євангельського писання: «Хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою», побажавши волонтерам і надалі «бути великими у своїх вчинках, починаючи з елементарного — служіння ближнім своїм».


Ще одну медаль Всеукраїнського об’єднання «За гідність і патріотизм» волонтеру вручив народний депутат України, командир роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ Ігор Лапін.


Володимир Добровольський — водій-волонтер, активіст ГФ «Народна самооборона м. Рожища». На перший погляд він проста людина, а коли взнаєш його ближче, то розумієш — на таких чоловіках тримається наше сьогодення. Народився та виріс Володимир на Рожищенщині. З дитинства був привчений шанувати і любити рідну землю.


Побиття студентів стало переломним моментом у житті волонтера


31 грудня 2013 року виявилося для Володимира переломним днем, із якого й почався відлік «до та після». Побиття студентів для чоловіка стало своєрідним викликом, адже у самого сини такого віку. Тож був переконаний: годі сидіти й мовчати, годі підкорятися злочинній владі, годі готувати і своїх дітей до такої долі… Тому, заручившись підтримкою однодумців, 1 грудня вже був на майдані Незалежності у Києві з єдиним наміром — стояти до кінця. Згодом Володимир Добровольський, учасник усіх рожищенських віч, неодноразово опинявся серед тих, хто блокував дорогу внутрішнім військам, аби не їхали на Київ. Одне слово, займався справами, які після ухвалених 16 січня законів мали назву «екстремістські» та пророкували довгі роки ув’язнення. Та чи могло це злякати людину, яка живе ідеєю про квітучу Україну? Звісно, що ні.


Після подій, які відбулися 19 лютого біля Луцького МВС, Володимир долучився до рожищенських активістів із Самооборони, бо, як зазначив, «тут зібралися люди, які хочуть зруйнувати стереотип про безкарність і беззаконня правлячої верхівки, нагадати можновладцям про те, для якої місії вони були обрані народом».


Коли на півострові Крим з’явилися «зелені чоловічки», а мирні жителі й українські військові потерпали від нестачі продовольства, разом із представниками обласної асоціації фермерів відправляв, а не раз і доставляв туди особисто власну продукцію голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Рожищенського району, волонтер Руслан Хомич. А вже коли на сході країни розпочалась антитерористична операція, активісти Самооборони м. Рожища швидко зреагували на проблеми й активізували роботу зі збору продуктів та грошей на потреби солдатів. Після того як за станом здоров’я Володимира Добровольського не зарахували до лав армії, він узяв на себе відповідальність за доставку вантажів у зону АТО. Здійснивши вже безліч поїздок разом із волонтерами Юрієм Пусяком, Русланом Хомичем і лучанином Святославом Савичем на територію, де ведуться бойові дії, щоразу долаючи по 3 тис. км та доставляючи гуманітарну допомогу для українських вояків, призвичаївся до цієї справи, бо вважає її необхідністю в цей складний для країни час.


На Сході не АТО, а справжня війна

— Не можу забути своє перше враження, коли, в’їхавши в Селезнівку, побачив жахливу картину: навкруги руїни, з цілого села, де повністю знищено 66 будинків, залишилося лише п’ять, подекуди ще видно, як тліють від недавніх вибухів дерева, витає нестерпний трупний запах, а серед усього цього бавляться дітки… — такі от суперечливі фрагменти нашого сьогодення доводилося бачити водієві-волонтерові.


Люди не шкодують для армії, приносять, що мають. Не стоять осторонь, за словами мого співрозмовника, бізнесмени й депутати, від яких не раз були прохання перегнати куплений джип бійцям, передати електрогенератор, рації, гроші чи інші не менш важливі речі.


— Я не роблю нічого особливого, моя місія можлива лише завдяки небайдужим людям і бізнесменам, які здійснюють пожертви для солдатів, злагодженій роботі волонтерів і громадських активістів, — уточнює свою роль у благородній справі Володимир Добровольський, людина, яка, ризикуючи своєю безпекою, їде в саме пекло війни, де лише один залп «Урагану» нівечить 40 га землі. — Ми не ділимо захисників на своїх і не зовсім, допомагаємо всім за потребою. Їздимо за визначеним напередодні маршрутом. Щоправда, на самому початку моїх поїздок пріоритет віддавали «Айдару» й тоді ще 51-й бригаді, а згодом почали возити 128, 80, 24, 79, 101-й бригадам, спецпризначенцям, батальйонам територіальної оборони та луцькій Нацгвардії.


Володимир Добровольський переконує, що нині українська армія досить міцна. Залишилися ті, хто готовий захищати Україну до останнього, до перемоги.


Медалі «За жертовність і любов до України» та «За гідність і патріотизм» отримав і рожищенський волонтер Юрій Пусяк, який неодноразово виїздив на Схід разом зі мною, — зауважив Володимир Добровольський. — Звичайно, велика честь отримати нагороди, але вони стосуються кожного небайдужого, який словом і ділом наближає перемогу, хто в такі складні часи бореться за нашу країну. Волонтери самотужки просто не впоралися би без підтримки українців, й у своїй діяльності вони є проміжною ланкою між щедрим тилом і нужденним фронтом. Хочеться подякувати всім тим людям, які щиро, не заради піару перед виборами, знаходять можливості допомогти солдатам. Нині наша Соборність перетворилася на справжню національну ідею. Протягом останнього року військові, волонтери та мільйони простих людей піднялися на захист єдності та цілісності України.


СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ІІ ГЕРОЯМ !!!


   Джерело

http://antikor.com.ua/articles/46308-volonter_aktivist_volodimir_dobrovoljsjkij_tretij_majdan_pochnetjsja_vvecheri_a_zakinchitjsja_zranku